Порівняння Konner&Sohnen Basic KSB 22i S vs Konner&Sohnen Basic KSB 21i S

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

Покажчик, що дозволяє стежити за залишком палива в баку генератора. Найпростіші подібні індикатори спрацьовують тільки при критичному зниженні рівня пального, попереджаючи про необхідність дозаправки; більш прогресивні постійно відображають залишок. Однак у будь-якому разі ця функція спрощує спостереження за запасом палива і знижує ризик зупинки генератора через те, що його забули дозаправити.

Час, протягом якого генератор гарантовано здатний пропрацювати без перерв.

Даний параметр вказується виключно для моделей на рідкому паливі з вбудованим баком, причому за найпростішою формулою: ємність бака, поділена на витрату палива. При цьому в деяких моделях дані можуть приводитися для певного рівня навантаження (що уточнюється у примітках); при більш високому або більш низькому навантаженні і час роботи буде меншим або більшим відповідно. Що стосується конкретних цифр, то в більшості сучасних генераторів час роботи складає до 8 год — цього цілком достатньо для резервного живлення та епізодичного застосування. Більш солідні моделі здатні пропрацювати 8 – 12 год, а показник в 13 год і вище характерний в основному для професійних рішень.

Також відзначимо, що теоретично багато генератори можна дозаправляти та без вимикання, однак на практиці краще все ж таки робити перерви і не перевищувати заявленого часу безперервної роботи — це дасть змогу уникнути перегріву і підвищеного зносу.

Наявність у генераторі виходу з постійним струмом та напругою 12 В. Основне призначення цього виходу - зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, призначених для авто (нагадаємо, 12 В - стандартна напруга бортових мереж у легкових автомобілях).

Рівень шуму, що виробляється генератором під час роботи у штатному режимі. Чим менше агрегат шумить – тим комфортніше його використання, тим ближче до людей його можна розташовувати, проте тим вища його ціна, за інших рівних умов.

Також варто враховувати, що генератори з ДВЗ у принципі є досить шумною технікою. Так, навіть «тихі» агрегати видають до 70 дБ — це гучність розмови на тонах від середніх до підвищених. Відповідно, встановлювати пристрій рекомендується віддалено від місця використання. При цьому відзначимо, що рівень шуму не пов'язаний безпосередньо з потужністю: так, серед агрегатів на 80 дБ і більше є як важкі, так і відносно малопотужні моделі.

Рівень звукового тиску в децибелах на відстані 7 м між джерелом шуму і вухом оператора обладнання. Оскільки в безпосередній близькості від генератора люди не працюють, параметр буде корисний для оцінки рівня шуму на дистанції. Наприклад, діючі норми Європейського союзу передбачають, щоб звукова потужність електроагрегатів потужністю понад 2 кВт не перевищувала 97 дБ — на відстані 7 м шум від двигуна генератора буде відповідати звуковому тиску близько 72 дБ.

Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.

Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.

Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки до 20 кг, але і навіть 20 – 30 кг; чимало агрегатів важать 150 – 200 кг, а то і більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.