Порівняння InterStep PB10DQi PRO vs Xiaomi Mi Wireless Car Charger 20W

Серед сучасних побутових зарядників (для дому і офісу) зустрічаються як класичні мережеві моделі, так і бездротові пристрої (у форм-факторі підставок або платформ), а також наскрізні розетки, док-станції для Android і Apple. Пристрої для автомобілів, зі свого боку, поділяються на традиційні дротові автомобільні ЗП (включаючи розгалужувачі прикурювача — про них див. «Роз'ємів прикурювача») і бездротові. Ось детальніший опис цих варіантів:

— Мережевий ЗП. Класичні дротові зарядні пристрої, що підключаються до розеток. Дещо менш зручні і функціональні, ніж док-станції, зате набагато компактніші і в більшості своїй цілком підходять для подорожей, оскільки займають мінімум місця в багажі. А в порівнянні з бездротовими зарядниками дротові моделі помітно дешевші, сумісні з більшою кількістю пристроїв, а нерідко ще й працюють значно швидше. До того ж у таких пристроях простіше реалізувати спеціальні потужні технології швидкої зарядки. А в сукупності з новою технологією виробництва GaN ще і зменшити їх в розмірах.

— Мережевий ЗП GaN. Зарядні пристрої зі схемотехнікою на GaN-транзисторах, які можуть вміщати «декілька зарядок» в одному компактному корпусі. Замість традиційного кремнію в ск...ладі їх напівпровідників використовується нітрид галію зі збільшеною провідністю напруги. GaN-зарядки здійснюють «заправку» гаджетів в прискореному темпі через всі наявні порти. Ще одна їх вагома перевага перед традиційними зарядними пристроями – зменшення розмірів блоку зарядки без втрати потужності.

— Автомобільний ЗП. Пристрої, призначені для дротової зарядки гаджетів від автомобільних бортових мереж. Зазвичай, використовують стандартне гніздо прикурювача і розраховані на легкові авто та іншу аналогічну техніку з мережами на 12 В, проте зустрічаються і моделі, сумісні з 24-вольтовими мережами важких фур, автобусів тощо; ці нюанси варто уточнювати окремо.

— Бездротова зарядка. Пристрої для зарядки гаджетів від розеток бездротовим способом — зазвичай, за технологією Qi. Зрозуміло, сам зарядник при цьому потрібно підключити до розетки за допомогою кабелю, а ось на пристрій, що заряджається, енергія передається в буквальному сенсі слова «по повітрю». Ефективна дальність такої передачі невелика, тому ЗП цього типу традиційно виконуються у вигляді платформ або підставок, де потрібно безпосередньо розміщувати гаджети, які заряджаються. Тим не менш, бездротовий спосіб роботи максимально зручний для користувача, до того ж він не зношує роз'єми; а деякі компактні гаджети (наприклад, смартгодинники) взагалі заряджаються тільки таким способом. Головні недоліки цього формату — висока вартість зарядок і обмежена сумісність (бездротову зарядку підтримує відносно невелика кількість гаджетів, в основному досить дорогих). Крім того, бездротові ЗП мають менший ККД, ніж провідні зарядники, що збільшує час процедури і енергоспоживання пристрою. У світлі цього деякі моделі оснащуються і портами для дротової зарядки.
Що стосується відмінностей між платформами і підставками, то перший форм-фактор більш універсальний і разом з пристроєм, що заряджається, займає менше місця — гаджет лежить на платформі плазом. Платформа — це непоганий варіант для переносного пристрою. Підставка, зі свого боку, передбачає похиле, майже вертикальне розташування гаджета — це дає можливість бачити дисплей навіть під час зарядки. З іншого боку, подібні ЗП більш громіздкі, ніж платформи, і розраховані радше на стаціонарне застосування.

— Бездротова авто. Досить специфічний різновид: пристрої для бездротової зарядки, що працюють від автомобільної бортової мережі. Найчастіше розраховані на стандартний роз'єм прикурювача з напругою 12 В, хоча технічно цілком можливо передбачити сумісність і з 24-вольтовими мережами фур, автобусів та іншої важкої техніки. Особливості бездротової зарядки докладно описані вище, а тут зазначимо, що їзда в авто пов'язана з різними поштовхами і струсами; тому такі пристрої виконуються у вигляді тримачів, а не підставок/площадок. Такий тримач може передбачати закріплення на приладовій панелі і можливість використовувати телефон прямо в процесі зарядки (наприклад, в якості навігатора).

— Тільки для смартгодинників. Зарядники, призначені для використання виключно зі смартгодинниками та іншими гаджетами (такими, як фітнес-браслети). Якщо точніше, йдеться про гаджети, які підтримують виключно бездротовий формат роботи. Відповідно, можливості ЗП з даної категорії обмежуються зоною зарядки розумного годинника (зазвичай всього однією), а дротових роз'ємів зарядки в конструкції не передбачається. Також зазначимо, що зарядники цього типу найчастіше випускаються під конкретну модель або лінійку наручних гаджетів, і сумісність із сторонніми пристроями у таких випадках не гарантується.

– Наскрізна розетка. Зарядні пристрої з одним або декількома роз'ємними гніздами. Додатково в них передбачені USB-порти або спеціалізовані роз'єми для заряджання гаджетів, при цьому зберігається доступність розетки для стандартного побутового використання. Найчастіше наскрізні розетки поєднуються з мережевими зарядними пристроями або пристроями типу GaN (див. відповідні пункти).

— Док-станція Android. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів під управлінням ОС Android. Саму по собі док-станцію можна описати як підставку з функцією дротової зарядки. Гаджет на таку конструкцію встановлюється вертикально або майже вертикально, роз'ємом вниз; а на самій підставці знаходиться штекер живлення, який не тільки заряджає встановлений пристрій, але ще й відіграє роль фіксатора. Цей штекер може мати формат microUSB або USB-C — обидва ці роз'єми використовуються в сучасних Android-гаджетах. Також варто відзначити, що деякі «доки» з цієї категорії мають вузьку спеціалізацію і робляться під конкретні моделі пристроїв (або пристрої одного виробника). Однак зустрічаються й універсальні рішення, де сумісність обмежується типом роз'єму і діагоналлю екрану (причому обмеження по діагоналі може бути досить солідним — наприклад, до 10,1").
Загалом доки розраховані на стаціонарне встановлення на одному місці. Вони помітно поступаються класичним зарядникам за зручністю в транспортуванні, однак спрощують зберігання гаджетів і можуть знадобитися в деяких варіантах їх практичного використання — наприклад, при перегляді фільму з планшета.

— Док-станція Apple Lightning. Док-станції, призначені для зарядки гаджетів Apple і оснащені роз'ємом типу Lightning (використовується в «яблучній» портативній техніці з 2012 року). Детальніше про док-станції загалом див. вище, все це справедливо і в даному разі — з поправкою на те, що в разі техніки Apple сумісність з доком зазвичай обмежується тільки діагоналлю пристрою.

Кількість бездротових зон у конструкції зарядки.

Базовий варіант - це 1 зона, що дозволяє заряджати один пристрій за один раз. Для зарядки кількох гаджетів одночасно випускаються моделі на 2 зони, 3 зони і навіть ≥4 зони. При цьому щонайменше одна зона стає великою — вона призначається для смартфона. Інші зони можуть бути виконані в одному калібрі з основною або мати менші розміри, а в окремих випадках вони являють собою підвісні конструкції для наручних гаджетів (див. «Зона зарядки годинника»). Допоміжні зони зазвичай служать для зарядки ще одного смартфона, кейсу з навушниками, смарт-годинників та інших портативних девайсів.

Спосіб фіксації в автомобілі, передбачений конструкцією автомобільної бездротової зарядки (див. «Тип»).

Основні способи такої фіксації — це на присоску, на решітку повітропроводу і на клейку поверхню. Зустрічаються пристрої, що поєднують в собі відразу кілька варіантів — наприклад, на присоску і на решітку за допомогою прищіпки. При цьому в одних моделях різні види кріплень першопочатково входять в комплект, в інших спосіб фіксації залежить від модифікації; ці нюанси варто уточнювати при виборі. Що стосується особливостей кожного з окремих типів кріплень, то вони такі:

— Присоска. Присоска дозволяє закріпити пристрій на торпедо, лобовому склі або будь-який інший відносно рівній поверхні. При цьому, на відміну від наклейки, подібне кріплення є багаторазовим. З іншого боку, присоски загалом менш надійні, а на шорстких і фактурних поверхнях вони тримаються погано, а то і не тримаються взагалі. У світлі цього подібні кріплення нерідко передбачаються як доповнення до монтажу на решітку (або як один з альтернативних варіантів комплектного кріплення, поряд з прищіпкою).

— На решітку. Кріплення на решітку повітропровода за допомогою прищіпки. Найбільш популярний спосіб монтажу бездротових автозарядок, широко застосовується як окремо, так і в поєднанні з іншими варіантами. Це обумовлено тим, що прищіпки прості і водночас дуже надійні, до того ж вони мо...жуть застосовуватися необмежену кількість разів; а повітроводи є практично на будь приладової панелі, причому вони зазвичай розміщені досить зручно для використання бездротових автозарядок.

— Клейка поверхня. Кріплення за допомогою спеціальної липкою накладки — аналогічно встановленню на двосторонній скотч (тільки в даному випадку «скотч» першопочатково прикріплений на корпус пристрою, і перед установкою досить зняти захисну плівку на клейкої поверхні). Даний тип кріплення підходить як для повністю гладких, так і для рельєфних поверхонь, він більш міцний, ніж присоски, однак є одноразовим — зняти встановлений пристрій непросто, а сам кріплення зазвичай не передбачає повторного застосування. Тому такі фіксатори рідко застосовуються у чистому вигляді — частіше усього вони передбачаються як запасний (або альтернативний) варіант до кріплення на решітку.

Спосіб кріплення смартфона на зарядний пристрій.

Кріпленнями для смартфона оснащуються в основному автомобільні ЗП – багато з них одночасно грають ще й роль тримача, що дає змогу закріпити гаджет на приладовій панелі. Однак зустрічаються і «домашнім, побутові зарядники з даною функцією. В автомобільних моделях основними способами кріплення є ручний затиск, датчик наближення (сенсорний затиск), магнітний фіксатор і гравітаційний механізм. А в побутових моделях зустрічається також особливий різновид магнітних фіксаторів — MagSafe. Ось опис кожного з цих варіантів:

— Затиск. Найпростіший механічний фіксатор: дві підпружинені губки, що стискають апарат з боків. Сумісність «механіки» з конкретним телефоном обмежується лише розмірами корпусу; при цьому сама конструкція пружинних губок дає змогу регулювати ширину в певних межах, а в деяких моделях передбачається ще й додаткове підлаштування за шириною. Таким чином, затискачі сумісні з великою кількістю гаджетів, при цьому вони дуже прості і недорогі. До недоліків даного варіанту можна віднести дещо меншу надійність, ніж, наприклад, в гравітаційних пристосуваннях: апарат, який знаходиться в звичайному затиску, як правило, нічим не підпирається знизу.

– Гравітаційний затиск. Фіксатор цього типу охоплює смартфон з боків і знизу, пр...и цьому нижня опора працює як датчик спрацьовування: коли вона опускається вниз під вагою гаджета, бокові губки сходяться і стискають апарат з боків. Відповідно, для вилучення смартфона потрібно злегка підняти його. Сумісність в таких фіксаторах теж обмежується лише розмірами апарату; при цьому вони помітно надійніше, ніж звичайні затискачі, та й у використанні дещо простіші, завдяки чому і зустрічаються частіше.

— Магніт. Тримач у вигляді сильного постійного магніту. Подібні фіксатори дуже прості у використанні, а також надійні і довговічні (в конструкції відсутні рухомі частини); крім того, вони не мають обмежень за розмірами гаджета, що заряджається. З іншого боку, для магнітів актуальні два інших обмеження — за вагою (вона не повинна бути занадто великою) і за матеріалами (далеко не кожен корпус, навіть металевий, здатний ефективно магнітитися). І хоча ці моменти враховуються в багатьох пристроях з бездротовою зарядкою, проте можливість застосування з конкретним смартфоном (і тим більше масивним планшетом) варто уточнювати окремо.

– Датчик наближення (сенсорний затиск). Автоматичний фіксатор з електронним датчиком, що розпізнає наближення гаджета або руки користувача. «На підході» губки фіксатора самі по собі розходяться, а при встановленні пристрою — стискаються; при вилученні смартфона, відповідно, затиск реагує на руку користувача і відключає фіксацію. Такі тримачі дуже зручні, проте порівняно складні і дороги; до того ж для роботи механізму потрібне живлення.

– Магнітний MagSafe. Фіксатор, що застосовується в зарядниках для останніх версій Apple iPhone. Являє собою магнітний диск, який кріпиться до задньої панелі смартфона. Оригінальний фірмовий ЗП з MagSafe має дуже просту конструкцію – диск з підключеним до нього кабелем. Однак навіть така конструкція дає додаткову зручність: повертаючи диск, можна розмістити дріт з того боку апарату, де він не буде заважати при утриманні в руках. Це дає змогу зі зручністю користуватися смартфоном (наприклад, грати в ігри) прямо під час зарядки. Випускаються і інші різновиди зарядників з MagSafe, в тому числі від сторонніх брендів; таких пристроїв поки відносно небагато, але в найближчому майбутньому можна очікувати зміни ситуації.

Кількість роз'ємів USB у конструкції пристрою. Підкреслимо, що тут йдеться тільки про класичні, повнорозмірні роз'єми – так звані USB-A; кількість портів USB С, за наявності, уточнюється окремо (див. нижче).

Кількість портів USB (будь-якого типу) відповідає кількості гаджетів, яку можна одночасно підключити до зарядника за допомогою кабелів-перехідників або штекерів під відповідний роз'єм. При цьому варто враховувати, що не всі ЗП здатні видавати повну потужність на всі виходи зарядки відразу; докладніше див. «Струм заряду». Що стосується конкретного числа портів (USB-A та/або USB С), то в наш час найбільшою популярністю користуються порівняно прості зарядники на 1 роз'єм або 2 роз'єми. Це пов'язано з тим, що окремі ЗП зазвичай купуються під один-два конкретних гаджета, і більше виходів зарядки потрібно порівняно рідко. Тим не менш, у продажу без проблем можна знайти моделі на 3 роз'єми і навіть на більшу кількість портів.

Максимальна потужність, яку ЗП здатний видавати на один гаджет, що заряджається (для моделей з 1 роз'ємом або з 1 бездротовою платформою — власне потужність зарядки). Підкреслимо, що для бездротових пристроїв тут вказується саме потужність в бездротовому форматі (навіть якщо в конструкції є порт USB з більш високою потужністю). У дротових зарядниках, зазвичай, вказується потужність на роз'ємі USB з найбільшим струмом зарядки або з підтримкою найбільш потужної технології швидкої зарядки.

Найменшим значенням даного показника в наш час фактично є 5 Вт. Інші популярні варіанти включають 10 Вт, 12 Вт, 15 Вт, а в найпотужніших моделях зустрічаються показники у 18 Вт і більше — для зарядки ноутбуків (аж до 100 Вт).

Більш висока вихідна потужність дає змогу прискорити процес зарядки; а в разі бездротових пристроїв значення більш ніж у 10 Вт дає можливість вже говорити про наявність швидкої зарядки. Водночас з цим параметром пов'язаний цілий ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки ЗП, але і гаджет, що заряджається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей зарядника може знадобитися підтримка не тільки відповід...ної потужності зарядки, але і певної технології швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»). По-третє, в ЗП з кількома роз'ємами зарядки максимальна потужність на 1 пристрій може досягатися тільки в тому разі, якщо інші порти не задіяні.

— Індикатор роботи. Вказівник, який сигналізує про роботу зарядного пристрою; в деяких моделях також забезпечує додаткову інформацію про режими роботи, неполадки тощо. Найчастіше такий покажчик світловий — у вигляді окремого вогника або добре помітної системи підсвічування. А додаткове інформування може забезпечуватися за рахунок зміни кольору підсвічування, за рахунок миготіння тощо. Однак навіть без цих функцій індикатор роботи забезпечує додаткову зручність при використанні. Зокрема, він дає змогу визначити, чи отримує зарядник живлення і чи працює в штатному режимі — це може стати в нагоді при діагностиці різних неполадок. Можливо і нестандартне застосування підсвічування — наприклад, в якості нічника, що полегшує орієнтування в неосвітленому приміщенні (тим більше, що гаджети часто ставляться на зарядку саме на ніч).

— Дисплей. Власний дисплей на корпусі зарядного пристрою. Зазвичай це найпростіший екран на кілька символів, однак навіть на ньому може виводитися різна додаткова інформація, що полегшує життя користувачу: поточні значення напруги і струму, стан швидкої зарядки, коди несправностей тощо. З іншого боку, це ускладнює конструкцію, а на практиці подібне інформування потрібно не так часто, тому і зарядок з дисплеями випускається вкрай мало.

— Знімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, що має знімну конструкцію. Саме по собі підключення до розе...тки за допомогою окремого дроту (як знімного, так і незнімного) використовується в ЗП нечасто — в основному в пристроях, для яких не підходить конструкція типу «штепсель на корпусі» (це насамперед бездротові моделі, а також дротові ЗП з великою кількістю роз'ємів і відповідними габаритами). А конкретно знімна конструкція зручна двома моментами: по-перше, дріт можна зняти і компактно скласти для зберігання і транспортування, і по-друге, при ушкодженні кабелю його можна просто замінити, не потрібно морочитися з ремонтом або походом в майстерню. До недоліків можна віднести підвищену ймовірність втратити кабель, а також дещо меншу надійність, ніж при незнімній конструкції (останнє, втім, стає помітним лише при частих підключення/відключення, що зношують роз'єм).

— Незнімний кабель живлення ЗП. Кабель для підключення зарядника до мережі, який жорстко закріплений на пристрої і не передбачає від'єднання. Зустрічається помітно рідше описаного вище знімного, оскільки менш зручний при необхідності компактно скласти пристрій; а при пошкодженні дроту, швидше за все, доведеться нести зарядник в сервісний центр. З іншого боку, втратити такий дріт можна тільки разом із самим зарядником.

Роз'єм, використовуваний для підключення кабелю живлення до зарядного пристрою. Даний параметр вказується в основному для бездротових моделей, у тому числі автомобільних (див. «Тип»), однак він буває актуальне і для інших різновидів — зокрема, окремих док-станцій.

Загалом при виборі даний параметр не грає вирішальної ролі: в комплекті обов'язково поставляється мережевий адаптер з відповідним штекером. Однак інформація про роз'ємі живлення може стати в нагоді при пошуку запасного або змінного джерела енергії. Варіанти тут можуть бути такими:

— USB-C. Одна з мініатюрних різновидів USB роз'єму; від схожого багато в чому microUSB відрізняється насамперед двосторонньої конструкцією (що дозволяє підключати штекер будь-якою стороною), а також меншими розмірами. Є універсальним стандартом; на практиці це означає, що при необхідності живити зарядку можна і від «нерідного» адаптера з кабелем USB-C — головне, щоб цей адаптер зміг забезпечити достатню потужність.

— microUSB. Ще одна зменшена версія USB роз'єму, більш рання, ніж описаний вище USB-C. Вважається менш досконалою, а тому помітно рідше використовується як роз'єм живлення бездротових ЗП; однією з ключових відмінностей є одностороння конструкція роз'єму, менш зручна в підключенні. MicroUSB також є загальнопоширеним стандартом і дозволяє застосовувати сторонні джерела живлення.

— Lightning. Фірмовий 8-контактний роз'єм, що застосовується в техніці компанії Ap...ple. Втім, серед зарядок зустрічаються також пристрої сторонніх виробників з таким роз'ємом живлення. Сенс такої конструкції полягає в тому, щоб при необхідності зарядник можна підключити через фірмовий кабель Apple, а «яблучне» пристрій заряджати вже бездротовим способом.

— Фірмовий. До цієї категорії належать всі роз'єми, що не належать до описаних вище. Це можуть бути як власні інтерфейси тієї чи іншої компанії, так і загальні, але водночас рідкісні стандарти. Один з найбільш популярних типів подібного штекера — циліндричний, за типом роз'єму живлення DC (хоча не обов'язково ідентичний за розмірами і конструкції). Однак у будь-якому разі подібний спосіб підключення не дозволяє застосовувати сторонні адаптери живлення, а тому особливою популярністю не користується.

Наявність кабелю в комплекті постачання ЗП, або ж конкретний тип комплектного кабелю (включаючи вбудований кабель).

«Просто» наявність кабелю вказується в основному для бездротових пристроїв (див. «Тип») — в таких варіантах ідеться про кабель живлення самого зарядника. Для дротових моделей зазвичай уточнюється тип роз'ємів на комплектному дроті (дротах) для зарядки гаджетів. При цьому для підключення власне до зарядника за замовчуванням використовується порт USB, тому цей штекер може і не згадуватися в описі дроту. З іншого ж боку можуть знаходитися такі роз'єми:

— USB-C. Мініатюрний різновид USB роз'єму, який поступово витісняє microUSB в сучасних портативних пристроях. Має зручну двосторонню конструкцію штекера, також може передбачати деякі прогресивні можливості живлення, недоступні для microUSB. Також відзначимо, що USB-C може використовуватися в кабелі не тільки для підключення до гаджету, але і для підключення до самого ЗП (поряд з традиційним USB); так що у продажу можна зустріти відповідні кабелі на кшталт «USB-C — microUSB», «USB-C — Lightning» тощо.

— microUSB. Універсальний роз'єм, надзвичайно популярний в портативних гаджетах найрізноманітніших типів; лише відносно недавно став поступатися позиціями більш досконалому USB-C (від якого відрізняється односторонньою конструкцією і меншою потужніс...тю живлення).

— Lightning. Універсальний роз'єм, який застосовується виключно в портативних пристроях Apple. Як і USB-C, має двостороннє компонування, однак дещо іншу конструкцію.